Історії про святого Мартина

Дев’ять сцен з одного життя, кожна — з розділом, із якого її взято.

I · Розд. 2

Новобранець

У п’ятнадцять років Мартина силоміць забрали до римського війська і дали йому слугу. Він чистив слузі взуття і прислуговував йому за столом.

Переказує Сульпіцій →

II · Розд. 3

Плащ

Суворої зими біля брами Ам’єна воїн розрубав свій єдиний плащ навпіл і віддав половину голому чоловікові. Тієї ночі йому наснився Христос у цьому плащі.

Переказує Сульпіцій →

III · Розд. 4

Відмова

Перед битвою під Вормсом Мартин відмовився від імператорської винагороди і зголосився піти без зброї попереду війська. На світанку ворог попросив миру.

Переказує Сульпіцій →

IV · Розд. 5

Учень

На гірській дорозі на Мартина напали із засідки і зв’язали його. Він сказав, що ніколи не почувався безпечніше і що йому шкода того, хто тримає мотузку.

Переказує Сульпіцій →

V · Розд. 7, 10

Хижа

Ставши єпископом Тура, Мартин жив у дерев’яній хижі над Луарою. До нього приєдналося зо вісімдесят ченців, які оселилися в печерах у скелі.

Переказує Сульпіцій →

VI · Розд. 9

Викрадення

Мартин нізащо не погодився б, тож жителі Тура обманом виманили його з монастиря і під вартою ввели до міста.

Переказує Сульпіцій →

VII · Розд. 11, 13

Фактчекер

Він звелів розібрати вівтар, бо ніхто не міг назвати мученика, похованого під ним. Потім селяни підбили його стати там, куди впаде їхня священна сосна.

Переказує Сульпіцій →

VIII · Розд. 20, 24

Бенкет і диявол у пурпурі

Осяйна постать у пурпурі й золоті сказала Мартинові, що вона — Христос. Мартин попросив показати рани від Хреста.

Розповів сам Мартин →

IX · Епілог

Остання подорож

Старий і хворий, Мартин вирушив залагодити сварку між священниками, помер 8 листопада 397 року, і його повезли вгору Луарою до Тура.

Переказує Сульпіцій →